місцеперебування

місцеперебування
—————————————————————————————
місцеперебува́ння
іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "місцеперебування" в других словарях:

  • місцеперебування — я, с. Місце, в якому хто , що небудь перебуває …   Український тлумачний словник

  • мандрівка — и, ж. Переміщення за допомогою транспорту або пішки, звичайно далеко за межі постійного місцеперебування; подорож. || Постійна зміна місцеперебування; блукання (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • адаптивний — а, е. Здатний пристосовуватися. •• Адапти/вна анте/на різновид антени з обробкою сигналів, яка призначена для максимілізації відношення сигнал – шум. Адапти/вна зо/на характерний тип місцеперебування із сукупністю специфічних екологічних умов для …   Український тлумачний словник

  • видалятися — я/ється, недок. 1) Виходити звідкись геть, залишати місцеперебування. 2) Пас. до видаляти …   Український тлумачний словник

  • виступ — у, ч. 1) Частина чого небудь, що видається, виступає наперед. || Уступ на скелі. 2) Заглибина, виїмка в чому небудь. 3) Залишення попереднього місцеперебування, стоянки, вирушання в похід. 4) Публічне виголошення промови, заяви, інформації і т.… …   Український тлумачний словник

  • виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… …   Український тлумачний словник

  • виталище — а, с., заст. Місцеперебування …   Український тлумачний словник

  • волоктися — очу/ся, о/чешся і розм. волікти/ся, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. волі/кся, волокла/ся, волокло/ся і волікла/ся, волікло/ся; недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) розм. Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості …   Український тлумачний словник

  • волоцюга — и, ч. і ж., зневажл. 1) Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. || Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. || жарт. Про того, хто… …   Український тлумачний словник

  • волочитися — очу/ся, о/чишся, недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.). || Носитися, возитися з чимсь (звичайно без бажання, без потреби). 3) розм. Постійно… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»